Одним із основних шляхів надходження афлатоксину є забруднений корм.

Для ВРХ джерелом можуть бути:

• зерно кукурудзи;
• кукурудзяний силос;
• побічні продукти переробки кукурудзи.

Наслідки залежать від виду та віку тварини, а також кількості афлатоксину, що потрапила до організму. Молодняк є більш чутливим до його впливу.

Чим небезпечний афлатоксин для молочного стада

Потрапляння значної кількості афлатоксину в організм може негативно впливати на здоров’я та продуктивність тварин.

У молодняку можливі:

• зниження ефективності використання корму;
• уповільнення росту;
• за високих рівнів забруднення — тяжкі наслідки для здоров’я.

У лактуючих корів серед можливих наслідків зазначають зниження споживання корму та виробництва молока.

Дослідження, наведені у джерелі, також показували, що високопродуктивні корови та корови з маститом могли виділяти більше афлатоксину з молоком.

Для розуміння масштабу контролю: у США FDA встановлює граничний рівень афлатоксину в молоці на рівні 0,5 ppb, а для корму лактуючих корів рівень афлатоксину стає неприйнятним при 100 ppb.

Профілактика афлатоксину починається ще в полі

Найефективніша стратегія контролю афлатоксину — не чекати появи проблеми у готовому кормі, а зменшувати ризики ще на етапі вирощування сировини.

До профілактичних заходів належать:

• правильний вибір гібридів;
• відповідний обробіток ґрунту;
• сівозміна;
• дотримання належних практик збирання врожаю;
• врахування погодних умов протягом вегетаційного сезону.

Якщо погодні умови сприяють розвитку плісняви та утворенню афлатоксину, контроль кормової сировини варто посилити.

Таким чином, безпека кормів для ВРХ починається задовго до того, як корм потрапляє до годівниці.

Правильне зберігання кормів як частина профілактики

Навіть якісна кормова сировина може зазнати забруднення за неправильних умов зберігання.

Зерно та готові корми рекомендується зберігати у:

• чистому приміщенні;
• сухих умовах;
• добре вентильованому просторі;
• місці, захищеному від вологи та мікробного забруднення.

Контроль вологості та чистоти сховища є важливою частиною системи профілактики мікотоксинів.

Чи можуть кормові добавки зменшити рівень афлатоксину

Для зменшення впливу афлатоксину на молочних корів досліджували різні кормові добавки, інгібітори та сорбенти.

Зокрема, в експериментах вивчали:

• бактерії, які використовуються як силосні інокулянти;
• глинисті сорбенти;
• кальцієвий монтморилоніт;
• натрієвий бентоніт.

В одному дослідженні бактерії, які використовувалися як силосні інокулянти, зменшували кількість афлатоксину B1 за експериментальних умов.

В іншому експерименті використання глини сприяло зниженню афлатоксину в молоці та фекаліях, однак при цьому не вдалося зберегти показники молочної продуктивності та ефективності.

Додавання кальцієвої монтморилонітової глини також супроводжувалося зменшенням афлатоксину в молоці без значних змін у виробництві молока, його складі або споживанні сухої речовини.

Під час випробування різних добавок на коровах, які отримували раціон із забрудненою афлатоксином кукурудзою, статистично значиме зменшення афлатоксину в молоці спостерігали для продукту з натрієвим бентонітом. Водночас його концентрація все одно залишалася вище встановленого FDA рівня реагування.

Це показує, що результати застосування різних продуктів можуть відрізнятися. Тому кормові добавки не повинні замінювати системну профілактику забруднення кормів.

Як зменшити ризик афлатоксину на фермі

Для контролю афлатоксину важлива не одна окрема дія, а послідовність заходів протягом усього виробничого циклу.

Практично систему можна побудувати за таким принципом:

1. Контролюйте ризики ще під час вирощування культур.
Враховуйте погодні умови, пошкодження рослин та фактори, які можуть сприяти розвитку плісняви.

2. Дотримуйтеся належних практик збирання врожаю.
Профілактичний контроль повинен продовжуватися від поля до моменту закладання кормової сировини на зберігання.

3. Забезпечуйте правильне зберігання.
Корм має перебувати в сухому, чистому та вентильованому середовищі із захистом від вологи й додаткового забруднення.

4. Посилюйте моніторинг у ризикові сезони.
Посуха, надмірна вологість та несприятливі погодні явища можуть бути приводом уважніше контролювати кормову сировину.

5. Розглядайте кормові добавки як додатковий інструмент.
Сорбенти та інші продукти можуть використовуватися в системі контролю, однак їх ефективність відрізняється залежно від продукту та умов застосування.

Conclusion.

Афлатоксин у молоці — це насамперед питання безпеки кормів і профілактики.

Контроль має починатися ще під час вирощування кормових культур і продовжуватися на етапах збирання, зберігання та використання кормів у раціоні тварин.

Належні агротехнологічні практики, правильне зберігання та постійний моніторинг кормів дозволяють зменшити ризик потрапляння афлатоксину в організм корів і, відповідно, у молоко. Саме комплексний підхід до виробництва кормів є основою контролю цього ризику.