Для самих тварин безприв’язне утримання також є природнішим. Корова може вільно рухатися, ходити та проявляти свою звичайну поведінку.
Переваги та недоліки прив’язного утримання
Переваги прив’язної системи здебільшого пов’язані зі зручністю роботи персоналу.
Спеціаліст має постійний доступ до конкретної тварини, тому може швидше проводити ветеринарні маніпуляції, осіменіння або заходи в межах схем синхронізації. Працівникам також простіше контролювати окремих корів і планувати виконання щоденних завдань.
Водночас для тварин така система має суттєві обмеження. Корова постійно перебуває на одному місці, мало рухається та не може повноцінно проявляти природну поведінку.
Ще одним недоліком є складність проведення групових профілактичних заходів. Наприклад, на фермах із прив’язним утриманням важче організувати регулярні ванни для копит або централізовану обробку кінцівок.
Як на фермі виявляють хворих тварин
За кожною групою тварин закріплений окремий працівник. За дорослими коровами стежать доглядачі, а за молодняком — телятниці.
Щодня працівники проходять повз тварин, спостерігають за їхнім станом і звертають увагу на можливі відхилення від норми. Додатково регулярні обходи проводить ветеринарний лікар.
Важливу роль відіграє комунікація між працівниками ферми та спеціалістами. Інформацію про зміни у стані тварини передають відповідальним фахівцям, після чого приймається рішення щодо подальшого огляду або лікування.
Профілактика захворювань ратиць
Через особливості прив’язного утримання проводити загальні профілактичні обробки ратиць досить складно.
У господарстві періодично обприскують кінцівки тварин за допомогою ранцевих обприскувачів. Для цього використовують спеціальні дезінфекційні або лікувальні засоби.
Також на фермі проводять розчищення ратиць. Його намагаються виконувати двічі на рік.
Окрема увага приділяється покриттю підлоги. Раніше у приміщеннях використовували дерев’яну підлогу. Вона є природним матеріалом, проте з часом гниє та потребує регулярної заміни, що створює додаткові витрати.
Тому господарство почало встановлювати гумові килимки. На такому покритті тваринам зручніше стояти, вони менше ковзають, а працівникам легше підтримувати чистоту. Крім того, килимки мають триваліший ресурс використання.
Який надій отримують від однієї корови
Продуктивність тварин відрізняється залежно від підрозділу господарства.
Середньодобовий надій становить приблизно від 26 до 30 літрів молока на одну корову. Різниця між підрозділами може бути пов’язана зі складом груп тварин, рівнем їхньої продуктивності та фізіологічним станом.
Як контролюють якість молока
Якість молока перевіряють за допомогою лабораторних досліджень, які проводяться щомісяця відповідно до затвердженого плану ветеринарного контролю.
На кожній фермі та в кожному підрозділі окремо контролюють наявність антибіотиків у молоці. Для цього використовують швидкі тест-системи.
Такий контроль необхідний для того, щоб на молокопереробне підприємство надходило молоко, яке не містить залишків антибактеріальних препаратів.
Вирощування та відбір телиць
Молодняк віком від 6 до 12 місяців утримують окремою групою.
Із цієї групи відбирають телиць, які відповідають необхідним показникам ваги та росту. Після досягнення потрібних параметрів тварин готують до подальшого осіменіння.
Такий підхід дозволяє враховувати фізичний розвиток телиці, а не орієнтуватися виключно на її вік.
Цифрове управління стадом
Для ведення обліку тварин у господарстві використовують програму ORSEC.
Програма працює на підприємстві понад 15 років. Спочатку використовувалася її версія для MS-DOS, а з 2013 року господарство перейшло на версію для Windows.
ORSEC допомагає вести селекційну роботу, підбирати та закріплювати бугаїв за коровами, формувати звітність, шукати й фільтрувати інформацію про тварин.
У програмі також реєструють основні події, які відбуваються на фермі: ветеринарні обробки, схеми синхронізації та інші технологічні операції.
Централізований облік спрощує роботу з великим масивом інформації та дозволяє спеціалістам швидше отримувати необхідні дані про кожну тварину.
Годівля корів загальнозмішаним раціоном
Понад десять років у господарстві використовують загальнозмішаний раціон, який також називають монокормом.
Концентровані та консервовані корми змішують в одну однорідну кормову суміш. Склад раціону змінюється залежно від продуктивності та фізіологічного стану тварин.
Для кожної групи корів розробляють окремий раціон. Це дозволяє враховувати потреби високопродуктивних тварин, молодняку та корів, які перебувають на різних стадіях виробничого циклу.
Чому важливо правильно заготовляти силос
Значну увагу в господарстві приділяють менеджменту заготівлі кормів.
Силос намагаються заготовляти відповідно до сучасних технологічних вимог. Після закладання кормову масу ретельно трамбують і накривають двома шарами плівки.
Правильне ущільнення та герметичне укриття допомагають зберігати якість корму протягом тривалого часу.
Не менш важливо правильно відбирати силос після відкриття сховища. Рівний і щільний зріз зменшує площу контакту корму з повітрям та допомагає довше зберігати його якість.
Головна цінність ферми — команда
На думку представника господарства, найважливішою складовою успішної ферми є не лише обладнання, генетика чи корми, а люди.
Для досягнення результату потрібна команда, учасники якої працюють в одному напрямку, обмінюються інформацією та розуміють спільні цілі.
Господарство має працювати для людей і разом із людьми. Ферма створює робочі місця, забезпечує працівників доходом і водночас виробляє продукт, який споживають інші люди.
Саме тому працівники залишаються головною цінністю будь-якого сільськогосподарського підприємства.
Плани розвитку та сучасні виклики
У найближчі роки господарство планує продовжувати селекційну роботу та приділяти більше уваги здоров’ю тварин.
Водночас планувати масштабну модернізацію зараз складно. На розвиток підприємства впливають війна, економічна ситуація, ціни на молоко, пальне та інші енергетичні ресурси.
Оскільки «Шевченківське» є державним господарством, підприємство також стикається з додатковим податковим навантаженням. Це обмежує можливості для швидкого оновлення приміщень, обладнання та технологій.
Попри складні умови, господарство поступово рухається вперед: впроваджує нові рішення, навчається на досвіді інших підприємств і шукає власні підходи до підвищення ефективності.
Conclusion.
Досвід господарства «Шевченківське» демонструє, що результат молочної ферми формується з багатьох взаємопов’язаних складових.
Важливими є селекція та генетика, збалансована годівля, якісна заготівля силосу, контроль молока, профілактика захворювань і належні умови утримання тварин.
Проте навіть сучасні технології не працюватимуть без професійної та згуртованої команди. Саме люди щодня спостерігають за тваринами, приймають рішення та забезпечують стабільну роботу господарства.
