Що вивчали в дослідженні SRUC

У SRUC проводили довгострокове дослідження, яке фінансувалося Scottish Government. У ньому порівнювали вплив різних систем менеджменту на корів із різною генетичною цінністю з племінного стада Langhill.

Одна з досліджуваних систем базувалася на раціоні з побічних продуктів. Концентратна суміш включала:

• biscuit meal;
• буряковий жом;
• breakfast cereal;
• wheat distillers dark grains;
• соєвий шрот Hipro;
• подрібнену солому;
• цільнозернову пшеницю;
• захищений жир Megalac;
• рідкий сироватковий пермеат;
• мінерали.

Також у суміш додавали 5 літрів води на корову на день, щоб знизити вміст сухої речовини приблизно до 50%.

Корів доїли тричі на день і постійно утримували в приміщенні. У дослідженні фіксували індивідуальне споживання корму, продуктивність, поведінку, фертильність і здоров’я тварин.

Що показали результати

Головний висновок дослідження: задовільне споживання корму та продуктивність можна отримати навіть на раціоні, який базується лише на побічних продуктах і не потребує прямого використання землі для вирощування кормів.

Але результат не можна назвати ідеальним. SRUC окремо підкреслює, що якість молока була низькою, особливо в корів із середньою генетичною цінністю за виробництвом жиру та білка.

Результати за 2015/16 рік

Група	Надій, кг/корова	Жир, %	Білок, %	Міжотельний інтервал, днів
By-product select	10 274	3,88	3,25	407
By-product control	8 735	3,48	3,05	420

Група select – це корови з топ-5% за генетичною цінністю на основі молочних сухих речовин.
Група control – корови із середньою генетичною цінністю.

З таблиці видно, що корови з вищим генетичним потенціалом дали більший надій і кращі показники жиру та білка. Водночас якість молока залишалася важливим обмеженням системи.

Переваги годівлі побічними продуктами

Менша залежність від землі

Одна з головних переваг такої системи – можливість виробляти молоко без прямої потреби в землі під кормові культури. Для господарств з обмеженою кормовою базою це може бути серйозним плюсом.

Особливо якщо ферма розташована поруч із переробними підприємствами й може отримувати побічні продукти стабільно, зі зрозумілою логістикою та прогнозованою якістю.

Використання ресурсів, які не йдуть у харчування людей

Побічні продукти дозволяють використовувати те, що інакше могло б мати обмежене застосування. Це робить кормову систему гнучкішою та допомагає ефективніше використовувати доступні ресурси.

Потенціал для зниження кормових витрат

У дослідженні SRUC покупні кормові витрати без урахування соломи оцінювалися в 11,9-12,3 пенса за літр для ліній select і control відповідно.

Але це не означає, що побічні продукти завжди дешевші. Їхня економіка залежить від ринку, доступності, якості, доставки, зберігання та впливу на надій, жир, білок і здоров’я тварин.

Основні ризики та обмеження

Нестабільна доступність

Вартість побічних продуктів сильно залежить від їхньої доступності. Якщо продукт є сьогодні, але через місяць постачання стає нерегулярним, ферма отримує ризик для всієї кормової системи.

Раціон молочної корови не любить хаос. Якщо склад кормів постійно змінюється, потрібно щоразу перераховувати баланс.

Варіативність якості

Один і той самий побічний продукт може відрізнятися за вологістю, поживністю, вмістом протеїну, енергії, клітковини та мінеральним складом. Тому назва продукту сама по собі мало про що говорить.

Наприклад, буряковий жом, зернові побічні продукти або сироватковий пермеат можуть мати різну кормову цінність залежно від виробника, партії та умов зберігання.

Ризик зниження якості молока

Навіть якщо надій залишається задовільним, ферма має дивитися не лише на літри. Важливі жир, білок, стабільність молока, здоров’я рубця, фертильність і загальний стан тварин.

Дослідження SRUC показує: продуктивність можлива, але якість молока може стати слабким місцем.

Не можна просто скопіювати раціон

Система SRUC не є готовим рецептом для всіх господарств. Це дослідницька модель, яка показує, які альтернативи можна розглядати та як окремі елементи інтегрувати в наявні системи годівлі.

Для українських ферм це особливо важливо. Умови, доступність сировини, ціна логістики, клімат, породи, рівень менеджменту та кормова база можуть суттєво відрізнятися.

Чим побічні продукти відрізняються від власних кормів

Побічні продукти – це один шлях до зниження залежності від традиційних кормів. Власна кормова база – інший шлях.

У першому випадку ферма спирається на доступність продуктів переробки. У другому – на землю, врожайність, якість силосу, пасовищний менеджмент і власне виробництво енергії та протеїну.

Якщо ви хочете глибше розібратися, як працює система годівлі за рахунок кормів, вирощених на фермі, читайте також статтю PanTerrea: Власні корми для молочних корів: чи реально забезпечити раціон на фермі.

Обидві теми пов’язані між собою: і побічні продукти, і власні корми допомагають фермі мислити ширше, ніж просто “купити стандартний раціон”. Але в обох випадках успіх залежить від розрахунку, контролю якості та грамотного менеджменту.

Що потрібно перевірити перед впровадженням побічних продуктів

Перед тим як додавати побічні продукти в раціон, фермі варто пройти короткий чек-лист.

1. Чи є стабільний постачальник

Важливо розуміти, чи зможе постачальник регулярно давати потрібний обсяг продукту. Разова партія може бути вигідною, але вона не вирішує завдання системної годівлі.

2. Чи відома поживність продукту

Потрібно оцінити:

• суху речовину;
• енергію;
• протеїн;
• клітковину;
• жир;
• мінеральний склад;
• можливі обмеження щодо введення в раціон.

Без аналізу ферма працює майже наосліп.

3. Як продукт зберігається

Деякі побічні продукти можуть швидко псуватися, змінювати вологість, нагріватися, пліснявіти або втрачати кормову цінність. Тому умови зберігання – це частина економіки раціону.

4. Як продукт впливає на споживання корму

Корм може бути поживним на папері, але якщо корови їдять його гірше, система не спрацює. Потрібно стежити за споживанням сухої речовини та поведінкою тварин біля кормового столу.

5. Що відбувається з молоком

Після зміни раціону важливо контролювати:

• надій;
• жир;
• білок;
• стабільність показників;
• міжотельний інтервал;
• стан здоров’я;
• фертильність;
• ознаки порушень травлення.

Якщо ферма дивиться лише на ціну корму, вона бачить половину картини. Іноді дешевий компонент стає дорогим, якщо погіршує якість молока або здоров’я стада.

Кому може підійти така система

Годівля побічними продуктами може бути цікавою для ферм, які:

• мають обмежену площу під вирощування кормів;
• розташовані поруч із переробними підприємствами;
• можуть регулярно аналізувати якість кормів;
• мають зоотехнічний супровід;
• хочуть знизити залежність від окремих покупних компонентів;
• готові контролювати не лише ціну, а й результат у молоці.

Побічні продукти можуть бути хорошим інструментом, але тільки якщо ферма розуміє, що саме вона купує, як це зберігати і як це впливає на раціон.

Коли краще не ризикувати

Побічні продукти можуть бути поганим рішенням, якщо:

• постачання нерегулярне;
• якість кожної партії невідома;
• немає умов для зберігання;
• ферма не робить аналіз кормів;
• раціон не перераховується спеціалістом;
• уже є проблеми з жиром, білком або здоров’ям рубця;
• економія рахується тільки за ціною за тонну, без оцінки результату в молоці.

У такому випадку раціон перетворюється на лотерею. А молочне стадо – не те місце, де варто грати у вгадайку з відром.

Практичний висновок для ферми

Дослідження SRUC показує, що раціон на основі побічних продуктів може забезпечити задовільне споживання та продуктивність молочних корів. Це важливий сигнал для господарств, які шукають альтернативи традиційним кормовим системам.

Але така модель має обмеження: якість молока може знижуватися, доступність сировини впливає на вартість, а варіативність якості потребує постійного контролю.

Тому побічні продукти варто розглядати не як універсальну заміну стандартному раціону, а як інструмент. Він може бути корисним, якщо ферма рахує економіку, перевіряє якість, стежить за молоком і працює з раціоном системно.