Також варто спостерігати за поведінкою тварин і станом ґрунту безпосередньо під час випасу. Якщо копита починають ковзати на схилах, утворювати гребені або глибокі сліди, тварин потрібно перемістити на рівнішу чи сухішу ділянку.

Підтримуйте здоров’я ґрунту

Здоровий ґрунт краще протистоїть ущільненню. Він має стабільні агрегати, які зберігають структуру під впливом копит, швидше пропускає зайву воду та активніше відновлюється після пошкодження.

Для підтримання здоров’я ґрунту варто:

• застосовувати безорний або мінімальний обробіток;
• постійно зберігати живий рослинний покрив;
• залишати на поверхні рослинні рештки та мульчу;
• вирощувати рослини з потужними кореневими системами;
• поєднувати види зі стрижневим і мичкуватим корінням;
• використовувати рослини з різними періодами активного росту;
• підтримувати різноманіття трав на пасовищі.

Такі практики сприяють накопиченню органічної речовини, розвитку корисних грибів і бактерій, а також активності дощових черв’яків. Ґрунтові організми створюють пори й канали, через які проникають вода та повітря.

Чим вища біологічна активність ґрунту, тим швидше він може відновитися після помірного ущільнення.

Спочатку використовуйте поля зі швидким дренажем

Різні ділянки господарства висихають неоднаково. Піщані або сланцеві ґрунти можуть бути готовими до випасу раніше, ніж ділянки з високим сезонним рівнем ґрунтових вод або ґрунти, які повільніше відводять вологу.

Навесні варто визначити:

• які поля висихають найшвидше;
• де вода не затримується після опадів;
• які ділянки мають кращий природний дренаж;
• де тварини залишають найменше слідів;
• які поля розташовані на рівній поверхні.

Початок випасу на сухіших ділянках допоможе продовжити пасовищний період без значного пошкодження ґрунту.

Особливо обережно слід використовувати круті схили. За високої вологості копита можуть ковзати, знімати верхній шар ґрунту та утворювати нерівності.

Обирайте пасовища з міцною кореневою системою

Добре розвинене коріння зміцнює верхній шар ґрунту та допомагає травостою витримувати навантаження від тварин.

У вологу погоду краще використовувати ділянки з добре сформованими багаторічними травами. Вони зазвичай краще переносять вплив копит, ніж однорічні кормові культури або молоді багаторічні насадження, коренева система яких ще недостатньо розвинена.

Під час випасу однорічних культур на вологому ґрунті тварини можуть легко виривати рослини разом із корінням і пошкоджувати поверхню поля.

Тому молоді посіви та ділянки зі слабким укоріненням краще залишати для сухіших умов.

Не випасайте траву надто низько

За вологих умов худобу необхідно швидше переміщувати між ділянками. Це допомагає уникнути надмірного витоптування та залишити достатню кількість рослинних решток на поверхні ґрунту.

Під час випасу на вологому пасовищі рекомендовано залишати щонайменше 15 сантиметрів травостою.

Такий рослинний покрив:

• пом’якшує вплив копит;
• захищає поверхню ґрунту;
• підтримує активність кореневої системи;
• прискорює відновлення трав;
• зменшує ризик появи оголених ділянок.

Незалежно від пори року не варто випасати траву нижче ніж приблизно до 7,5 сантиметра від поверхні ґрунту.

Надмірно низький випас послаблює рослини, знижує їхню здатність до відновлення та залишає ґрунт без природного захисту.

Давайте пасовищу достатньо часу на відновлення

Під час тривалих дощових періодів повністю уникнути ущільнення іноді неможливо. Проте здоровий ґрунт може поступово відновлювати свою структуру завдяки росту коріння та активності ґрунтових організмів.

У більшості випадків тварини спричиняють ущільнення переважно у верхніх шарах ґрунту. Саме біля поверхні спостерігається найвища біологічна активність, тому відновлення тут може відбуватися швидше.

Після випасу рекомендується не повертати тварин на ділянку протягом 20–30 днів або довше. Тривалість періоду відпочинку залежить від стану ґрунту, погоди та швидкості відновлення рослин.

Пасовище можна використовувати повторно, коли:

• рослини відновили достатню висоту;
• ґрунт більше не прилипає до взуття або копит;
• сліди від попереднього випасу почали зникати;
• поверхня стала стабільнішою;
• коренева система знову підтримує активний ріст трави.

Забирайте тварин із поля за критичних умов

Якщо існує високий ризик сильного ущільнення або руйнування поверхні пасовища, найкращим рішенням може бути тимчасове припинення випасу.

Це крайній захід, проте він дозволяє уникнути значно більших втрат у майбутньому. Відновлення сильно пошкодженого пасовища може потребувати більше часу та ресурсів, ніж короткочасне утримання худоби на окремому майданчику.

Господарству корисно заздалегідь передбачити місце, де можна утримувати тварин у періоди, коли погодні умови не дозволяють безпечно використовувати пасовище.

Чому не варто починати весняний випас надто рано

Одна з найпоширеніших помилок — випускати худобу навесні до того, як ґрунт і травостій повністю готові.

Навіть якщо зеленої маси вже достатньо, перезволожений ґрунт може не витримувати навантаження. У такому випадку копита пошкоджують дернину, утворюють оголені ділянки та сприяють появі бур’янів.

Ранній вихід на пасовище може дати короткочасну економію кормів, але водночас призвести до довгострокового зниження продуктивності поля.

Тому перед початком весняного випасу необхідно оцінювати:

• вологість ґрунту;
• міцність дернини;
• розвиток кореневої системи;
• висоту травостою;
• прогноз опадів;
• швидкість дренування конкретного поля.

Практичний чекліст перед виходом худоби на пасовище

Перед випасом перевірте:

• чи не утворює ґрунт щільну кульку після стискання;
• чи не залишається на поверхні стояча вода;
• чи не провалюються копита надто глибоко;
• чи достатньо розвинена коренева система;
• чи є на полі щільний рослинний покрив;
• чи можна залишити після випасу щонайменше 15 сантиметрів трави;
• чи є сухіша ділянка для переміщення тварин;
• чи передбачене резервне місце для утримання худоби;
• чи отримає поле достатній період відпочинку після випасу.

Якщо кілька пунктів викликають сумніви, вихід тварин на ділянку краще відкласти.