Blog

Як оцінити якість кукурудзяного силосу: ключові показники та їх значення

PanTerrea Limited

12 September 2026

Кукурудзяний силос є важливою складовою раціонів молочної худоби, а його якість безпосередньо пов’язана з ефективністю годівлі. При цьому оцінювати силос лише за зовнішнім виглядом, вмістом сухої речовини або кількістю крохмалю недостатньо.

На поживну цінність корму впливають його хімічний склад, фізичні характеристики рослини та те, наскільки добре окремі поживні речовини можуть перетравлюватися у рубці. Саме тому лабораторний аналіз силосу варто розглядати комплексно.

Розберемо основні показники, які використовують для оцінки кукурудзяного силосу, та пояснимо, що вони можуть розповісти про корм.

Від чого залежить якість кукурудзяного силосу

Якість майбутнього силосу починає формуватися ще до закладання зеленої маси у сховище. Важливе значення має вибір гібриду. Генетика гібриду у взаємодії з технологією вирощування та умовами навколишнього середовища може впливати на поживний склад рослини, перетравність клітковини та крохмалю.

Важлива й фаза стиглості. У міру дозрівання рослини концентрація крохмалю збільшується, однак перетравність крохмалю та клітковини може знижуватися. Одночасно зі старінням рослини зазвичай зростає концентрація нейтрально-детергентної клітковини (NDF) і лігніну та зменшується вміст сирого протеїну.

Тому завдання виробника полягає не просто в отриманні максимальної кількості зеленої маси, а в пошуку балансу між урожайністю, концентрацією поживних речовин та їх доступністю для тварини.

Основні показники якості кукурудзяного силосу

Суха речовина (DM)

Суха речовина показує частку корму, яка залишається після виключення води. Саме на основі сухої речовини зручно порівнювати різні корми за поживністю.

Для кукурудзяного силосу оптимальним вважається вміст сухої речовини 32–38% на момент заготівлі.

Якщо показник нижчий за 32%, надлишкова вологість може погіршувати процес ферментації, сприяти втратам поживних речовин зі стоками та знижувати аеробну стабільність корму.

За вмісту сухої речовини понад 38% масу складніше якісно ущільнити. Це підвищує ризик псування силосу та втрат під час ферментації.

Сирий протеїн (CP)

Сирий протеїн визначають на основі загального вмісту азоту в кормі. Для кукурудзяного силосу типовим є показник 6,5–8,5% від сухої речовини.

Це відносно невисока концентрація протеїну. Проте за високої частки кукурудзяного силосу в раціоні його внесок у загальне забезпечення корови протеїном може бути суттєвим.

Крохмаль

Крохмаль є одним із головних джерел енергії в кукурудзяному силосі. Типовий його вміст становить 30–40% сухої речовини.

Але тут є важливий нюанс: більше крохмалю не завжди означає більшу поживну цінність корму.

Для ефективного використання крохмалю мікроорганізми рубця повинні отримати доступ до крохмальних гранул. Тому значення має, зокрема, якість подрібнення та обробки зерна під час заготівлі.

Перетравність крохмалю (IVSD)

Щоб зрозуміти, наскільки доступним є крохмаль, використовують показник in vitro starch digestibility (IVSD). Він характеризує частку крохмалю, яка може бути перетравлена в лабораторних умовах, що імітують травлення у рубці.

Значення понад 75% крохмалю можна використовувати як орієнтир високої якості. Вищий IVSD означає більшу доступність крохмалю та потенційно більше енергії для тварини.

Цей показник змінюється і після закладання силосу. Значне збільшення перетравності крохмалю зазвичай відбувається протягом перших 0–60 днів силосування, а покращення може продовжуватися і довше.

Тому два силоси з однаковим вмістом крохмалю можуть фактично мати різну кормову цінність.

Нейтрально-детергентна клітковина (NDF)

NDF характеризує переважно структурну частину рослини: целюлозу, геміцелюлозу та лігнін. Для кукурудзяного силосу орієнтовний діапазон становить 30–45% сухої речовини.

Цей показник важливий не лише через кількість клітковини. NDF має зворотний зв’язок зі споживанням сухої речовини: зі збільшенням частки нерозчинної клітковини потенційне споживання корму може обмежуватися.

Саме тому поряд із кількістю NDF потрібно дивитися на її якість.

Перетравність NDF (NDFD)

NDFD показує, яка частина нейтрально-детергентної клітковини може бути перетравлена.

Для оцінки силосу часто використовують 30-годинну перетравність NDF (NDFD30). Типові значення NDFD30 кукурудзяного силосу становлять 40–60% NDF, а показник понад 55% можна розглядати як орієнтир високоякісного корму.

Вища перетравність NDF означає більше доступної для тварини енергії, може стимулювати споживання сухої речовини та загалом асоціюється з вищою молочною продуктивністю.

Неперетравна клітковина (uNDF)

uNDF, навпаки, показує частину NDF, яка не перетравлюється в рубці.

На її кількість впливають концентрація лігніну, зрілість рослини, вид кормової культури та умови вирощування. Для визначення показника часто застосовують 240-годинну ферментацію in vitro, звідси позначення uNDF240.

Типовий вміст uNDF у кукурудзяному силосі становить 7–11% сухої речовини, а для високоякісного корму бажаним є значення менше 11%.

Лігнін

Лігнін необхідний самій рослині: він забезпечує структурну міцність, водонепроникність і захист. Для корови ситуація інша.

У рубці лігнін вважається неперетравним і може створювати фізичний бар’єр для колонізації клітковини мікроорганізмами та її подальшого розщеплення. У міру дозрівання рослини кількість лігніну збільшується, а доступність клітковини та енергії може зменшуватися.

Орієнтир для якісного кукурудзяного силосу: менше 6% лігніну від сухої речовини.

Зола

Зола характеризує мінеральну частину корму. Водночас її підвищений рівень може бути непрямою ознакою забруднення кормової маси ґрунтом.

Для кукурудзяного силосу типовим є вміст близько 5% сухої речовини, хоча через особливості збирання або погодні умови він може бути значно вищим. Забруднення ґрунтом здатне негативно впливати на ферментацію силосу.

Загальні жирні кислоти (TFA)

Більшість жирних кислот кукурудзяного силосу зосереджена в зерні. Основну частину становлять ненасичені жирні кислоти, зокрема лінолева та олеїнова.

Типовий вміст загальних жирних кислот у кукурудзяному силосі становить 1,5–4% сухої речовини. Хоча їх концентрація відносно невелика, фактичне споживання може бути суттєвим, якщо кукурудзяний силос займає значну частину раціону.

Які показники може мати якісний кукурудзяний силос

Для швидкої оцінки результатів лабораторного аналізу можна використовувати такі орієнтири:

Показник	Орієнтовне значення
Суха речовина (DM)	32–38%
Сирий протеїн (CP)	6,5–8,5% DM
Лігнін	<6% DM
Зола	<5% DM
Крохмаль	30–40% DM
Загальні жирні кислоти (TFA)	1,5–4% DM
NDF	30–45% DM
NDFD30	>55% NDF
uNDF240	<11% DM
IVSD	>75% крохмалю

Ці значення варто використовувати саме як орієнтири, а не універсальну формулу «хорошого силосу». Частину показників потрібно оцінювати у взаємозв’язку, а остаточна інтерпретація залежить від конкретного раціону та потреб стада.

Чому не варто оцінювати силос лише за одним показником

Лабораторний аналіз легко перетворити на гонитву за однією красивою цифрою. Але поживна цінність силосу складається з декількох взаємопов’язаних характеристик.

Наприклад, силос може містити багато крохмалю, але за недостатньої обробки зерна його доступність для мікроорганізмів рубця буде нижчою. Так само прийнятна кількість NDF ще не говорить про її поживну цінність без оцінки NDFD та uNDF.

Тому аналіз краще читати зв’язками:

крохмаль → IVSD;
NDF → NDFD → uNDF → лігнін;
суха речовина → якість заготівлі та ферментації.

Саме так окремі лабораторні цифри складаються в цілісну картину.

Урожайність чи поживна цінність: що важливіше?

Ще одна пастка полягає в оцінці кукурудзи лише за кількістю отриманих тонн.

У лабораторній та виробничій оцінці можуть використовувати декілька показників урожайності: урожайність зеленої маси, сухої речовини (DM yield) та органічної речовини (OM yield).

Органічна речовина розраховується як суха речовина без золи та включає поживні речовини, здатні забезпечувати тварину енергією. Низький вихід органічної речовини може бути пов’язаний як із низькою агрономічною продуктивністю, так і з підвищеним забрудненням корму золою.

Отже, максимальна кількість тонн з гектара ще не означає максимальну кількість доступних поживних речовин з гектара.

Комплексна оцінка силосу за OMDI

Для більш комплексного погляду на якість корму використовується Organic Matter Digestibility Index (OMDI), або індекс перетравності органічної речовини.

Він характеризує частку органічної речовини силосу, яка потенційно може бути перетравлена твариною. На відміну від окремого показника крохмалю або клітковини, OMDI інтегрує одразу декілька характеристик: сирий протеїн, жир, NDF, крохмаль, NDFD та IVSD.

Саме такий підхід добре демонструє головний принцип оцінки корму: важливо знати не лише скільки поживних речовин містить силос, а й яка їх частина потенційно доступна тварині.

На що звертати увагу насамперед

Якщо перед вами лабораторний аналіз кукурудзяного силосу, почати можна із сухої речовини та базового поживного складу, після чого перейти до показників доступності поживних речовин.

Особливо інформативними є пари крохмаль + IVSD та NDF + NDFD + uNDF. Вони допомагають побачити різницю між простою кількістю поживної речовини та тим, наскільки ефективно вона потенційно може бути використана твариною.

Якісний кукурудзяний силос тому не зводиться до однієї «правильної» цифри. Це баланс між урожайністю, поживним складом, перетравністю та якістю заготівлі. І саме комплексна оцінка цих показників дозволяє точніше зрозуміти реальну кормову цінність силосу для молочного стада.