Основні параметри дослідження:
- 100 молочних корів;
- тривалість експерименту — три лактації;
- майже весь раціон вироблявся безпосередньо на фермі;
- єдиним закупівельним компонентом залишалася мінеральна добавка;
- для виробництва кормів використовували близько 2 гектарів землі на одну корову.
Протягом дослідження науковці оцінювали:
- молочну продуктивність;
- стан здоров’я тварин;
- показники відтворення;
- поведінку корів;
- ефективність використання кормів.
Які корми використовувалися
Раціон повністю базувався на власному виробництві кормів і включав:
- пасовищну траву;
- трав’яний силос;
- силос із червоної конюшини;
- кукурудзяний силос;
- люцерновий силос;
- плющену пшеницю;
- кормові боби;
- мінеральну добавку для балансування раціону.
Таким чином ферма самостійно забезпечувала стадо як енергією, так і білком.
Основні результати дослідження
Якість трав’яного силосу має вирішальне значення
Одним із найважливіших висновків стало те, що саме якість трав’яного силосу значною мірою визначає ефективність усієї системи годівлі.
За однакового рівня продуктивності корови, які отримували якісніший силос, потребували менше плющеної пшениці та кормових бобів.
Це означає, що інвестиції у правильну заготівлю силосу можуть суттєво скоротити витрати на додаткові компоненти раціону.
Ефективне використання пасовищ допомагає економити ресурси
Дослідження показало, що грамотне управління пасовищами є одним із ключових чинників успіху.
Раціональний випас дозволяє:
- підвищити споживання трави;
- зменшити потребу у вирощуванні додаткових кормових культур;
- ефективніше використовувати земельний банк господарства.
Генетичний потенціал високопродуктивних корів може реалізовуватися не повністю
Дослідники також звернули увагу на важливу особливість.
У корів із високим генетичним потенціалом система годівлі виключно власними кормами певною мірою обмежувала максимальну продуктивність. Тобто тварини могли виробляти більше молока, однак поживність такого раціону ставала стримувальним фактором.
Це не означає, що система є неефективною, але свідчить про необхідність враховувати генетичний потенціал стада під час формування раціону.
Продуктивність корів
Під час дослідження порівнювали дві генетичні групи тварин.
Корови з вищим генетичним потенціалом продемонстрували:
- 8 133 кг молока за лактацію;
- жирність молока 4,17 %;
- вміст білка 3,38 %;
- міжотельний період 388 днів.
Контрольна група мала такі показники:
- 7 120 кг молока;
- жирність 3,81 %;
- білок 3,24 %;
- міжотельний період 407 днів.
Як змінилася собівартість годівлі
Окремо дослідники проаналізували витрати на годівлю.
У літній період вони становили:
- 5,7 пенса за літр молока для високопродуктивної групи;
- 8,7 пенса за літр для контрольної.
У зимовий період показники були такими:
- 10,2 пенса за літр;
- 9,6 пенса за літр відповідно.
Це ще раз підтверджує, що сезонність суттєво впливає на економіку молочного виробництва.
Практичні висновки для молочних господарств
Досвід SRUC демонструє, що значно скоротити використання покупних кормів цілком реально. Проте успіх такої моделі залежить насамперед від якості управління кормовою базою.
Найбільше значення мають:
- заготівля високоякісного трав’яного силосу;
- ефективне використання пасовищ;
- правильний підбір кормових культур;
- урахування генетичного потенціалу стада під час складання раціонів.
Водночас автори дослідження наголошують: ця модель не є універсальним рішенням для всіх молочних господарств. Її головна цінність полягає в тому, що вона показує, які підходи можна успішно інтегрувати у традиційні системи годівлі для зменшення витрат і підвищення ефективності виробництва.
Conclusion.
Дослідження SRUC підтверджує, що сучасна молочна ферма може значно зменшити залежність від покупних кормів, якщо основою раціону є якісні об’ємні корми, правильно організоване пасовищне утримання та ефективне управління кормовиробництвом.
Для більшості господарств оптимальним рішенням стане не повна відмова від закупівельних кормів, а використання найкращих практик цього дослідження для вдосконалення власної системи годівлі.
